Адміністративне затримання: як, коли та хто може затримувати

Питання затримання громадян, зокрема чоловіків, та примусового доставлення до органів ТЦК стало дуже актуальним в Україні. Разом з тим сам порядок затримання існує давно і нічого кардинально нового немає. На жаль, не завжди громадяни знають свої права, а представники державних органів не завжди дотримуються встановлених порядків.

В даному матеріалі роз’яснимо хто може проводити затримання громадян, зокрема військовозобов’язаних, в якому порядку та при яких обставинах. Чи мають право це робити представники ТЦК? Як захистити свої права та чи потрібно залучати адвоката?

Що таке адміністративне затримання

Зауважимо, що в даному матеріалі піде мова саме про адміністративне затримання, тобто таке, що регламентоване Кодексом України про адміністративні правопорушення. Разом з тим органи правопорядку можуть затримувати також у випадках та порядку, що регламентовані Кримінальним процесуальним кодексом.

Зауважимо, що затримання військовозобов’язаних (наприклад, за порушення правих військового обліку тощо) може відбуватися саме в порядку адміністративного затримання.

Коли можуть затримати

Законодавством визначені випадки, коли особу можуть затримати. Це може бути здійснено з метою:

• припинення правопорушень, за умови що інші заходи впливу не допомогли;
• встановлення особи;
• складення протоколу про адмінпорушення, якщо це неможливо зробити на місці вчинення правопорушення і протокол має бути обов’язково складений;
• забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адмінправопорушення.

Також Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" передбачено застосування адміністративного затримання з метою доставлення до ТЦК у випадку відмови військовозобов’язаного від отримання повістки.

Окрім того, Постановою встановлено, що у випадку виявлення порушення військового обліку або ж розбіжностей у військово-облікових документах, військовозобов’язаному пропонується проїхати до ТЦК. А у випадку відмови, може бути застосовано адміністративне затримання. Однак є нюанс – з метою запрошення до ТЦК виписується повістка, як передбачено нормою Постанови. Таким чином формулювання Постанови є незрозумілим. Більше того, самим КУпАП не передбачено застосування затримання в таких випадках, що ставить під сумнів конституційність таких положень підзаконного нормативно-правового акту.

Разом з тим, тільки вищеописані випадки передбачені для проведення затримання. При цьому має бути дотримана наступна процедура та строки.

Протокол про затримання

Незалежно від підстав при адміністративному затриманні обов’язково має складатися відповідний протокол. В протоколі має бути зазначено реквізити, як місце та дата складання, час затримання, ПІБ затриманого та посадової особи, яка склала протокол. Окрім цього, в протоколі обов’язково має бути вказано мотиви затримання. Затриманий має право ознайомитися з протоколом та підписати його.

Окрім того при здійсненні затримання представник держави зобов’язаний повідомити про затримання родичів, а також центр безоплатної правової допомоги, якщо затриманий не виявить бажання залучити свого адвоката.

Вказаний протокол в подальшому може бути істотним доказом порушення прав затриманого або ж підтвердження неправомірності дій правоохоронних органів.

На практиці дуже часто представники поліції або ТЦК просто пропонують проїхати з ними. При цьому не складають жодних документів.

Якщо у вас виникає подібна ситуація наполягайте на складанні протоколу про адміністративне затримання та виклику адвоката з БПД або ж можливості зв’язатися з власним.

З досвіду часто, не маючи правових підстав для затримання, працівники поліції також не мають бажання затримувати.

Хто може затримувати

В наших реаліях це надзвичайно важливе питання. Перелік органів та посадових осіб, які мають право проводити затримання, визначені у статті 262 КУпАП і він досить обширний. Все залежить від правопорушення, у зв’язку з яким проводиться затримання.

Здебільшого це можуть бути органи Національної поліції, СБУ, прикордонники, ВСП у ЗСУ, міграційної служби тощо.

Якщо говорити про затримання військовозобов’язаних при порушенні правил мобілізації та військового обліку, то це мають право робити виключно представники поліції. Важливо, працівники ТЦК не мають права проводити затримання. Відповідно до закону, таке псевдозатримання є викраденням людини, відповідальність за що передбачена Кримінальним кодексом України.

Строки затримання

Також надзвичайно важливо, при проведенні адміністративного затримання строк такого затримання не може перевищувати 3 (трьох) годин. Лише у виключних випадках, в ситуація, пов’язаних з порушенням щодо державного кордону та прикордонної смуги або порушеннями, пов’язаними з обігом наркотиків, строк затримання може становити до 3 діб і лише з метою встановлення особи або обставин правопорушення, чи проведення медичного огляду в ситуації щодо наркотиків.

В усіх інших випадках правоохоронні органи не мають права затримувати більше, ніж на 3 (три) години.

Дії при затриманні

Наші поради, коли вас хочуть затримати або ж пропонують проїхати разом з поліцією:

1. не чиніть силового спротиву поліції – це може лише погіршити ситуацію;
2. вимагайте обов’язкового складення протоколу про затримання, ознайомтеся з ним щодо вірності усіх реквізитів та часу затримання, підпишіть та сфотографуйте протокол;
3. занотуйте дані посадових осіб, які проводять затримання, та реквізити протоколу;
4. затримання може відбуватися виключно працівником поліції протягом всього часу – наполягайте на цьому;
5. повідомте близьких та рідних про здійснення затримання, а також дані посадових осіб, номер протоколу;
6. якщо є укладений договір з адвокатом, зв’яжіться з ним;
7. якщо договору з адвокатом немає, вимагайте залучення захисника безоплатно;
8. фіксуйте час вашого затримання та відмічайте порушення.