Чоловік або дружина таємно продали спільне майно: як діяти?

Не секрет, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить обом на праві спільної сумісної власності. Звичайно, є ряд виключень (спадщина, подарунок, тощо), коли майно є приватною власністю тільки одного з подружжя, або в судовому порядку можна довести, що це є приватною власністю, однак в цьому матеріалі ми розглянемо іншу ситуацію.

Отож, що означає спільна сумісна власність подружжя? Це майно, що належить обом — чоловіку та дружині. Відповідно розпоряджатись ним вони можуть спільно. Тобто, продати, подарувати чи іншим чином відчужити спільне майно можна лише за згодою іншого. Як відомо, для укладення нотаріального договору щодо нерухомості обов’язковою є належним чином оформлена згода другого з подружжя.

Однак у випадках із відчуженням майна, що не потребує нотаріального посвідчення, така згода не оформлюється. І в таких випадках може бути зловживання одним із співвласників. Якщо в шлюбі все гаразд, то проблем щодо цього зазвичай не виникає, але при конфліктах або в процесі розлучення, це може стати проблемою для подальшого поділу майна.

Нерідко трапляються випадки, коли титульний власник (на кого оформлено відповідне право власності) відчужує спільне майно шляхом продажу або фіктивного продажу, переоформлюючи власність на родичів.

Найчастіше це може стосуватись автомобілів або ж корпоративних прав, адже їх переоформлення можливо здійснити без оформленої згоди подружжя.

Тому в нашій практиці нерідко трапляються випадки, коли на етапі розлучення, чоловік (дружина) продають, наприклад, автомобілі, що були придбані в шлюбі. Кошти ж від продажу ділити наміру не мають.

І в цьому випадку в іншого з подружжя виникає питання — як захиститись та отримати відповідну компенсацію.

Одним із варіантів може розглядатись визнання договору купівлі-продажу (або іншого) недійсним на підставі відсутності згоди подружжя. Однак практика Верховного Суду України в таких ситуаціях має певну специфіку.

Так, в Постанові від 22.02.2017 р. по справі за № 6-17цс17 Верховний Суд України зазначив, що відсутність письмової згоди подружжя сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв’язку слід дійти висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа — контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Таким чином для визнання договору недійсним, позивачу потрібно довести, що покупець майна знав, що це майно є спільною власністю подружжя, а також, що продавець не отримав згоди іншого подружжя на продаж. Це суттєво ускладнює роботу позивача.

Окрім того, навіть після визнання договору недійсним, майно необхідно повернути, а вже потім поділити.

Отож, відновлення майнових прав одного з подружжя шляхом визнання договорів по відчуженню недійсними, є досить складним процесом.

Альтернативою цьому способу є вимога про стягнення грошової компенсації частини від проданого майна. Цю ж позицію підтримує і Верховний Суд України.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВСУ від 27 квітня 2016 року по справі № 6-486цс16 зазначено, що у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Також ВСУ у рішеннях по аналогічних справах зазначає, що поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Виходячи з цього, оптимальним шляхом захисту порушених майнових прав одного з подружжя при продажу спільного майна іншим, є вимога саме грошової компенсації. Її розмір, зазвичай встановлюється, виходячи з експертного висновку щодо вартості майна.

Разом з тим, оптимальний спосіб захисту та відновлення порушених прав, необхідно обирати з урахуванням особливостей в кожній окремій ситуації та після аналізу документів та фактичних обставин.

Розлучення з іноземцем

Як розлучитися з іноземцем? Чи можна звертатися до українського суду, до якого саме і в якому порядку? Як подати заяву на розлучення з іноземцем? Про все це буде йти мова далі.

Борги по аліментах заплатять спадкоємці

Що робити, коли боржник зі сплати аліментів помирає? Чи анулюються всі його аліментні борги? Чи є перспектива звернутися з вимогою до спадкоємців? Далі про це.

Якщо ремонт авто дорожче, ніж страхова виплата

Страхова компенсація не завжди покриває вартість ремонту пошкодженого автомобіля. Чи можливо отримати різницю між страховим відшкодуванням і реальною вартістю ремонту? Чим може допомогти адвокат по ДТ